Довідка

„Потяг 76” – центральноєвропейський часопис, присвячений передусім новій та найновішій літературі країн Центрально-Східної Європи. Це, однак, не означає, що часопис обмежується виключно цим регіоном і виключно літературною сферою. Політологія, соціально-культурна антропологія, публіцистика включно з репортажем, культурно-мистецька і суспільно-політична інформація так само представлені у ньому.

Назва часопису нагадує про відомий з 60-х років швидкий міжнародний потяг, який у найкращі свої часи курсував за сполученням Ґданськ (Польща) – Варна (Болгарія), тобто від Балтійського узбережжя до Чорноморського, значну частину свого шляху долаючи територією України (із зупинками на станціях Львів, Станіслав/Івано-Франківськ, Коломия, Чернівці). Згодом цей самий потяг виникав під назвами Варшава – Варна, Варшава – Констанца, Варшава – Бухарест, у 80-ті й 90-ті роки минулого століття зредукований до Чернівці – Перемишль. З 15 листопада 2002 р. курсує цим сполученням лише раз на два дні, поступово перетворюючись у „внутрішньо український потяг” між Чернівцями та Львовом.

Ми вбачаємо в цьому цілком виразні ознаки все більшої ізольованості України від її західних сусідів, загалом країн Центрально-Східної Європи, а відтак і Європейського континенту в цілому.

Ідея часопису, таким чином, полягає в інтелектуальному доланні цієї не надто радісної перспективи. Часопис „Потяг 76” є активним чинником інтелектуально-культурної співпраці. Іншими словами – засобом пересування крізь усі споруджені та споруджувані на нашому континенті та в цілому у світі „залізні завіси”. Ініціатива часопису походить саме з України, тому що, на нашу думку, саме вона потребує найвищої активності у відкриванні себе на Захід, прориву за межі „внутрішньо української” стаґнації через ламання усталених стереотипів та культурну експансію”.

“Потяг76“ – більше ніж сайт.

“пасажир“ – відвідувач сайту. Може (але не зобов'язаний) мати “квиток“, для отримання якого необхідно звернутися в “касу“.

“каса“ – вікно, в якому абсолютно безкоштовно, але тільки в обмін на ідентифікатор особистості (пред'являти документ, що засвідчує особу, не треба) та електронну адресу, видається “квиток“. Перебуває в стані розробки.

“квиток“ – свідоцтво реєстрації користувача на сайті. Для проїзду в “Потязі“– не обов'язкове. Але необхідне для приєднання до списку розсилки та спілкування у “тамбурі“. Перебуває в стані розробки.

“тамбур“ – місце обміну короткими (і не дуже) репліками та плітками. На звичайних цивільних сайтах, що не мають стосунку до пересування у просторі потяговим транспортом, схожі місця називають “форумами“. На відміну від оффлайнових тамбурів, у нашому переважно тепло та ніколи накурено. Але так само тут інколи з'являються “кондуктор“ та “потяговий контролер“;

“кондуктор“ – залізно-програмна сутність, що при спробі пасажира публічно висловитись у тамбурі, перевіряє наявність “квитка“. Вмовляння не сприймає, хабарі не бере. Сутність тупа, бо віртуальна. На відміну від “потягового контролера“.

“потяговий контролер“ – аналог модератора форуму. Сутність тупа, як залізний “кондуктор“, але абсолютно реальна. Якщо помічає, що присутні в “тамбурі“ не фільтрують базар, чи в інший спосіб порушують “правила безпорядку“, вдається до адміністративного примусу у вигляді позбавлення свободи висловлювання. Помічений у спробах необґрунтованих наїздів на пасажирів у момент використання ними “стоп-крану“.

“правила безпорядку“ – перелік норм політетичної коректності в онлайні. Тут – список пунктів та пунктиків, що дають “потяговому контролеру“ підстави випхати пасажира з “тамбуру“, позбавити права голосу, вилучити “квиток“ тощо. Перебувають в стані розробки.

“стоп-кран“ – пристрій символічний, але ефективний. Не просто зупиняє пересування відвідувача (але не Потяг, який зупинити неможливо), – повертає його/її на початок подорожі – першу сторінку. Може використовуватись будь-ким та будь-коли без жодних адміністративних наслідків. Перебуває в стані розробки.